«Хрущовки» – цегляні чотири-п’ятиповерхові будинки, масово споруджувані в СССР під час правління Микити Сергійовича Хрущова та отримали у народі його ім’я.
Загальна площа квартири-хрущовки в середньому проектувалася в таких діапазонах: для однокімнатних – від 28 до 33 кв. м; для двокімнатних – від 30 до 48 кв. м; для трикімнатних – від 48 до 58 кв. м.
Недоліки хрущовок:
- низькі стелі, в середньому близько 2,5 м. У деяких плануваннях цей параметр досягав 2,7 метри. Через таку особливу рису в більшості хрущовок використання підвісних стель або масивних люстр досить проблематичне;
- вузькі внутрішньоквартирні перегородки і міжквартирні стіни. Для поліпшення цього показника в свій час використовували килими, а зараз – сучасні звукоізоляційні матеріали; відсутність ліфта в п’ятиповерхівках. Ця особливість разом з компактністю сходових майданчиків і прольотів ускладнює підняття великогабаритних вантажів у квартиру;
- мала площа житлових кімнат (в порівнянні з іншими видами будівель);
- прохідні або суміжні кімнати, вузькі коридори;
- поганий стан інженерних систем (при відсутності капітального і поточного ремонту).
Переваги хрущовок:
- низька вартість у порівнянні з іншими типами житла;
- розвинена інфраструктура;
- хороший варіант для нечисленних родин, одиноких людей, пенсіонерів, студентів;
- широкий вибір дизайнерських рішень через відсутність несучих стін всередині квартири;
- наявність вбудованих комор, стельових шаф.
Будинки з такими плануваннями заповнюють вулиці Щербанюка, Коперника, Кармелюка, проспект Незалежності та прилеглі провулки.
Під категорію «чешки» або «чеський проект» підпадають п’ятиповерхові або дев’ятиповерхові багатоквартирні житлові будинки.
Загальна площа квартир-чешок становить: у однокімнатній – 32 кв. м; у двокімнатній – 44 кв. м; у трикімнатній – 64 кв. м; у чотирикімнатній – 89 кв. м
Будинки обладнані газовими плитами, з декількома односторонніми парадними під’їздами,
а також великою кількістю балконів, які займають весь фасад (крім прямокутних під’їзних вікон і прилеглих кухонних) або встановлені в шаховому порядку. На поверсі розташовано по чотири квартири (рідше – 6) з плануванням від 1 до 4 кімнат.
Для таких будинків характерні наступні особливості:
- один пасажирський ліфт;
- сміттєпровід (знаходиться на міжповерхове прольоті);
- низький технічний поверх.
Квартира чешка – це компактне планування, при цьому розташування кімнат і житлова площа, наприклад, двокімнатної квартири, розташованої на торцевій стороні і в середині будинку можуть відрізнятися.
Балкони бувають прямими (прямокутними) і скошеними (у вигляді букви «г»), що відкриває широкі можливості для зміни інтер’єру.
Також квартири по «чеським проектом» відрізняються такими характерними рисами:
- стелі заввишки від 2,5 до 2,75 метра в залежності від проекту;
- на підлозі паркет або лінолеум (якщо підлогове покриття не змінювалося при наступних ремонтах);
- еркер (частина споруди, що здіймається над першим поверхом і виступає за межі основного обсягу у вигляді напівкруглого, трикутного, чотирикутного або багатогранного у плані заскленого балкона. Часто складається з кількох поверхів, збільшуючи корисну площу приміщень, поліпшуючи їхнє освітлення, є не у всіх плануваннях). Завдяки такому архітектурному прийому у вигляді рамки біля вікна, яка виступає горизонтальним ребром жорсткості, збільшується житлова площа квартири. До еркеру примикає балкон, оснащений вхідними дверима – така особливість викликає труднощі при установці сучасних металопластикових вікон;
- в більшості випадків кухні невеликі (площа приміщення в діапазоні від 6 до 7 кв. м);
- кімнати роздільні або суміжно-роздільні;
- цільні перекриття стель (тому легко вирівнюються);
- роздільний санвузол (суміщений тільки в деяких однокімнатних квартирах);
- панорамні вікна (хороше природне освітлення приміщень);
- не всі внутрішні стіни є несучими (ремонт квартири чешки, як і перепланування приміщень цілком реальні).
Мають 5 або 9 поверхів. Стіни побудовані з матеріалу, що утеплює панель – керамзитобетон, перекриття – залізобетонні. Квартири зазвичай 1-3 кімнатні. На одному поверсі 4 квартири (якщо на поверсі 2-х і 3-х к.кв.) або 8 квартир (якщо на поверсі 1 і 2-х к.кв.).
Планування кімнат: роздільні, стелі 2,65-2,75 метра, підлога – лінолеум, рідше паркет, газова плита.
Ліфт один – пасажирський, сміттєпровід за ліфтом в прольотах між поверхами, технічний поверх – великий.
Будинки з такими плануваннями заповнюють вулиці Ентузіастів, Комарова, Південно-Кільцева, Героїв Майдану, Щербанюка, П.Орлика, проспект Незалежності, бульвар Героїв Крут, р-н з-ду «Гравітону».
Панельні будинки були широко поширені на території колишнього СРСР, причому їх будівництво триває і донині у зв’язку з низькою вартістю і достатнім рівнем комфорту.
В основу конструкції лягає набір залізобетонних панелей, які складають стіни і перекриття, вся споруда тримається на фундаменті.
Поверховість таких будинків при зведенні прийнято розраховувати в проміжку від 11 до 12 поверхів, включаючи підвал і технічний поверх, розташований вище останнього житлового і призначений для проведення ремонтних робіт даху, комунікацій і ліфта.
Як утеплювач використовують керамзитобетонні блоки або панелі.
Характерною особливістю багатьох будівель є так званий «вентильований фасад», що представляє собою блочно-панельну систему покриття стін з прошарком повітря або утеплювача.
Планування панельного будинку не дозволяє проводити якісь структурні зміни в конфігурації стін або прорізів, оскільки набрана жорсткість будівлі забезпечується чітко заданим розташуванням несучих стін і блоків. Єдине можливу зміну інтер’єру полягає в частковому перетворенні штукатурної перегородки між спальнями, навантаження на яку практично немає.
Панельні будинки стандартно складаються з одно-двох-або трикімнатних квартир, рідше зустрічаються чотирикімнатні квартири зі зменшеною корисною площею. На кожному поверсі розміщують по 4 квартири, площа яких зазвичай варіюється від 33 до 63 кв. метрів (залежно від кількості кімнат), висота стель досягає 260-270 см.
Квартирам характерні розділення ванної кімнати і туалету.
До недоліків варто віднести універсальність і серійність квартир, а також неможливість вносити самостійно корективи в розташування стін і дверних прорізів у стіні.
Будинки з такими плануваннями заповнюють вулиці Комарова, Південно-Кільцева, Алма-Атинська, Героїв Майдану, Ентузіастів, Воробкевича, Івасюка, Калічанка, бульвар Героїв Крут, р-н з-ду «Гравітон»
Квартира-київка – це житло, яке зводилося в 70-80 роках минулого століття. Така нерухомість є покращеним варіантом ніж «хрущовки».
У квартир-київок такі особливості:
- висота стель до 2,65 м. Це більше, ніж в хрущовок. Через подібну висоту ускладнюється використання підвісних стель;
- балкон. При належному утепленні завдяки великій площі балкон легко перетворюються в місце для відпочинку;
- роздільний санвузол;
- кімнати роздільні або частково прохідні.
Загальна площа квартир коливається в залежності від проекту в таких діапазонах: для однокімнатної квартири – 33 кв. м; для двокімнатних квартир – 48 кв. м; для трикімнатної квартири – 48-60 кв. м;
Площа кухні в квартирі-польці – 6 кв. м.
Зазвичай це п’ятиповерхові багатоквартирні житлові будинки.
Будинки з такими плануваннями заповнюють вулиці Ентузіастів, Полєтаєва, Героїв Майдану, П.Орлика, проспект Незалежності
«Сталінські» будинки є майже у всіх великих містах і населених пунктах України. Назва квартир і будинків пішла від періоду, в який вони будувалися. У 1935-1960 роках по всій країні зводилися будинки поліпшеного планування і великими кімнатами для партійної еліти і відомчих працівників.
Особливості сталінок:
- будинки найчастіше до 5 поверхів,
- з великими віконними прорізами,
- широкими і комфортними під’їздами.
Будувалися з червоної або білої цегли з масивними перекриттями і якісним утепленням. В такому житлі робили якісні комунікації, які досі служать в багатьох будівлях вірою і правдою.
Плюси квартири-сталінки:
- великі кімнати правильної форми,
- можливість зробити вітальню з кухні, з’єднавши її з передпокоєм або коридором, в залежності від планування.
- комфортна кухня (не менше 7 кв.м) з широким віконним прорізом, а іноді і балконом,
- роздільний санвузол,
- велика ванна, окремий туалет, у ванній робили окрему батарею або рушникосушарку,
- висока стеля (3 або 3,2 кв.м),
- якісний паркет, який деякі власники не змінюють досі. При цьому підлога виглядає добре, потрібно тільки іноді циклювати і знову покривати її лаком.
- немає крикливих дизайнерських рішень і складних форм, все просто і піддається будь-яким змінам,
- перегородки всередині квартири не несучі, значить, можна буде їх зносити і робити перепланування,
- центральне опалення, що спрощує і здешевлює обігрів квартири.
Загальна площа квартир коливається в залежності від проекту в таких діапазонах: для однокімнатної квартири – 29 кв. м; для двокімнатних квартир – 45-47 кв. м; для трикімнатної квартири – 62-75 кв. м;
Будинки з такими плануваннями заповнюють вулицю Щербанюка, а також центр міста.
Старий фонд. В історичній частині міста – чотири типи старих будівель: австрійські, румунські, астрійсько-румунські будинки й ті, які добудували у другій половині минулого століття.
Характеристика будинків старого фонду:
- висока ступінь зносу,
- товсті стіни,
- висока якість будівельних робіт,
- потужні фундаменти,
- щільна забудова,
- мала поверховість – в основному дво-триповерхові, інколи п’ятиповерхові.
У старих будівлях, зазвичай, пічне опалення, яке треба буде цілком переробляти. Хоча саме воно є чи не найголовнішою перевагою, оскільки індивідуальне. Неабияким плюсом також є товсті стіни.
Серед позитивів – зручне розташування, чудове транспортне сполучення, чистота району.
Зазвичай кімнати прохідні або суміжно-прохідні.
Будинки з такими плануваннями заповнюють переважно центр міста.
А також у місті поширені планування спецпроект, малосімейки, комунальні квартири та гуртожитки, новобудови.
